Аналіз стану розвитку питання захисту об’єктів критичної інфраструктури з використанням інженерних боєприпасів
DOI:
https://doi.org/10.32347/uwt.2023.13.1803Ключові слова:
інженерні боєприпаси, засоби повітряного нападу, повітряна ціль, ударні безпілотні літальні апарати, об’єкти критичної інфраструктуриАнотація
Російсько-Українська війна на етапі повномасштабного вторгнення показала, що одним із найбільш складних завдань забезпечення живучості військ та функціонування об’єктів критичної інфраструктури держави є надійний їх захист від високоточної зброї, а саме крилатих та балістичних ракет , безпілотних літальних апаратів.
Досвід ведення війни свідчить, що існуючі на озброєнні вітчизняні засоби протиповітряної оборони не в повній мірі здійснюють ураження повітряних цілей, а високоефективні засоби ППО іноземного виробництва постачаються в недостатній кількості, створені мобільні вогневі групи знищення повітряних цілей не завжди ефективні. В цих умовах доцільно розглянути нові комплексні підходи застосування різних видів озброєння під час активного захисту військ та об’єктів критичної інфраструктури від ураження засобами повітряного нападу.
Комплексна побудова системи активного захисту військ та об’єктів критичної інфраструктури від засобів повітряного нападу можлива з використанням декількох видів озброєння. В роботі на основі проведеного аналізу застосування противником ракет різного класу та ударних безпілотних літальних апаратів типу Shahed запропоновано застосування інженерних боєприпасів, як одyного із засобів ураження рухомих повітряних цілей, які низько летять з невеликою швидкістю. Використання спеціальних інженерних боєприпасів надасть можливість збільшити спектр ураження повітряних цілей, що низько летять та підвищити імовірність їх ураження. Це дозволить підвищити ефективність існуючої системи захисту військ та об’єктів критичної інфраструктури від ураження засобами повітряного нападу.
В роботі проведений аналіз застосування засобів повітряного нападу рф проти підрозділів Сил оборони та об’єктів критичної інфраструктури України, обґрунтовано пропозиції щодо доцільності використання інженерних боєприпасів, як елемента побудови системи активного захисту військ та об’єктів критичної інфраструктури від ураження засобами повітряного нападу, наведено їх принцип дії та можливі варіанти застосування.
Посилання
Перелік атак БпЛА Shahed-136. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/атаки_ Shahed_136. (дата звернення 16.08.2023)
Удар безпілотними літальними апаратами Shahed по Одеській області. UKR. NET. URL: https://www.ukr.net/news/details/odesa. (дата звернення 21.08.2023)
Гора І.В., Батюк О.В. (2021). Окремі питання захисту об’єктів критичної інфраструктури: зарубіжний досвід. Суцільно-правові студії, Львів. Вип. 1(11), 132 – 139.
Франчук В.І., Пригунов П.Я., Мельник С.І. (2021). Безпека об’єктів критичної інфраструктури в Україні: організаційно-нормативні проблеми та підходи. Суцільно-правові студії, Львів, Вип. 3(13), 142 – 148.
Яременко О.І., Страхніцький О.Я. (2022). Теоретико-методичні основи забезпечення системи захисту критичної інфраструктури держави. [Електронний ресурс] Державне управління: удосконалення та розвиток, №1, С. 38 – 45. Режим доступу до журн.: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2610.pdf
Підюков П.П., Калиновський О.В. (2020). Система державного захисту критичної інфраструктури України: генеза, сучасний стан і перспективи оптимізування в умовах подальшого забезпечення національної безпеки країни. Збірник наукових праць Київського університету права, Київ, Вип. 4, 355 – 359.
Коцюруба В.І., Білик А.С., Веретнов А.О., Гайдарли Г.С., Борта Р.М., Тертишний Б.І. (2022). Методика розрахунків та обґрунтування вимог до інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури від впливу БпЛА типу баражуючий боєприпас. Опір матеріалів і теорія споруд, Київ, Вип. 109, 164 – 183.
Коваль М.В., Коваль В.В., Коцюруба В.І., Білик А.С. (2023). Організаційно-технічні засади побудови системи інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури енергетичної галузі України. Наука і оборона. Київ, Вип. 3-4, 11 – 16.
Кравченко С.О., Ткаченко М.Д., Ткаченко К.М. (2022). Проблеми боротьби з безпілотними літальними апаратами в районі бойових дій операцій і шляхи їх вирішення. Наукові цілі та завдання у ХХІ ст. Київ. Науковий збірник №95, 906 – 914.
Мельнеченко В.С., Левченко М.А., Паталаха В.Г. (2021). Проблемні питання боротьби з безпілотними літальними апаратами противника зенітними засобами та можливі шляхи їх вирішення. Збірник наукових праць Національного університету оборони імені Івана Черняховського, Київ, Вип. 1(1), 114 – 117.
Єрилкін А.Г., Гур’єв Д.О., Карлов Д.В., Коробецький О.В., Шевченко Ю.А. (2022). Огляд та аналіз світового досвіду боротьби з ударною безпілотною авіацією. Розвиток, бойове застосування та озброєння авіації. Харків, Вип. 4(49), 15 – 22.
Мотяков Ю.М., Зелений П.В., Толмачов В.Ю. (2021). Обрис комплексу протидії БпЛА для охорони аеродромів базування державної авіації України. Збірник наукових праць Державний науково-дослідницький інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, Чернігів, Вип. 1(7), 61 – 67.
ВП 3-00(116) 120. Методичні рекомендації "Загальновійськовим підрозділам щодо боротьби з ударними БпЛА іранського виробництва Shahed-136 (Герань-2) та рф Ланцет-2" (за досвідом російсько-Української війни 2022-2023). Центр оперативних стандартів і методики підготовки ЗС України, Головне управління доктрин та підготовки ГШ ЗС України. Київ. 2023. С. 76.
Anti-Heiicopter Mine. URL: https://defense-update.com/20041020_anti-helicopter-mine.html. [протигелікоптерна міна] (дата звернення 10.07.2023).
Наземні міни проти гелікоптерів. URL: https://armyinform.com.ua/2020/04/23/nazemni-miny-proty-gelikopteriv/. (дата звернення 11.07.2023)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Serhii Lenkov, Volodymyr Kryvtsun, Oleg Miroshnichenko, Serhii Golushko, Koltsov Ruslan
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автор(и) та Редакція згодні на те, що Редакція також матиме право:
- здійснювати необхідне оформлення Твору/Статті за результатами його редакційної обробки;
- визначати самостійно кількість видань, друк додаткових копій і тираж Твору/Статті, кількість копій окремих видань і додаткових тиражів;
- опублікування Твору/Статті в інших виданнях, пов’язаних з діяльністю Редакції
